ОВД — це обов'язкова процедура, закріплена екологічним законодавством України. Її метою є оцінка потенційного впливу планованої діяльності на довкілля та здоров’я населення. Це дозволяє виявляти, аналізувати та зменшувати негативні наслідки таких видів діяльності, як будівництво, реконструкція, або технічне переоснащення. Процедура забезпечує баланс між економічними інтересами і збереженням довкілля.

​Згідно із законодавством, ОВД проводиться для різних видів діяльності, які можуть суттєво впливати на природу. Метою є не лише забезпечення екологічної безпеки, але й гарантування здоров’я людей у регіонах, де планується реалізація проєктів.

ОВД є дієвим інструментом для уникнення екологічних катастроф і зменшення забруднення повітря, води та ґрунтів. Також процедура сприяє збереженню біорізноманіття та екосистем. Важливо, що ОВД залучає до процесу громадськість, дозволяючи людям висловлювати свою думку і брати участь у обговоренні проєктів, що впливають на їхнє життя.

Відсутність належної оцінки може призвести до екологічних проблем, у тому числі транскордонних, як-от забруднення річок, що проходять через кілька країн.

Необхідність проходження процедури ОВД визначається відповідно до Критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та Критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля. Якщо планована діяльність відповідає зазначеним Критеріям, процедуру Оцінки Впливу на Довкілля проходити непотрібно.

1.  нафтопереробні та газопереробні заводи;

2.  теплові електростанції;

3.  чорна та кольорова металургія;

4.  хімічне виробництво;

5.  будівництво аеропортів, автомагістралей, автомобільних доріг;

6.  діяльність у сфері поводження з відходами;

7.  видобування нафти та природного газу на континентальному шельфі;

8.  виробництво та переробка целюлози, виробництво паперу та картону;

9.  кар’єри та видобування корисних копалин відкритим способом;

10. потужності для інтенсивного вирощування птиці та свиней;

11.  сільське господарство, лісівництво та водне господарство:

12. зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення та зміна цільового призначення особливо цінних земель;

13. видобувна промисловість:

14. енергетична промисловість:

15. харчова промисловість:

16. підприємства текстильної, шкіряної, деревообробної і паперової промисловості;

17. інфраструктурні проекти:

18. туризм та рекреація;

19. господарська діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Процедура ОВД складається з кількох етапів:
 

1. Підготовка звіту ОВД, де аналізуються можливі екологічні наслідки проєкту.

2. Громадські слухання, під час яких зацікавлені особи мають можливість висловити свою позицію щодо планованої діяльності.

3. Отримання висновку з ОВД, який видається Мінприроди або місцевими органами влади. Висновок може містити умови або заборони щодо провадження діяльності

ОВД поширюється на дві категорії об'єктів:
 

• Перша категорія охоплює великі інфраструктурні та промислові проєкти (нафтопереробні заводи, ТЕС, металургійні комбінати), для яких оцінку проводить Міністерство захисту довкілля.
   

• Друга категорія включає менш масштабні проєкти, такі як аграрні комплекси чи видобувна промисловість. Оцінку проводять місцеві органи влади.

ОВД не лише відповідає законодавчим вимогам, а й є важливим кроком у напрямку сталого розвитку, що допомагає інтегрувати екологічні аспекти у підприємницьку діяльність.

Для отримання більш детальної інформації та консультацій щодо процесу ОВД, звертайтеся до нас — ми допоможемо вам успішно пройти всі етапи цього процесу.